Четвер, 28.03.2024, 15:31
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 51
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Їжівський ліцей

Початкові класи

Пам’ятка батькам першокласника
Пам’ятка батькам про ЗНО-2019
ПОРАДНИК БАТЬКАМ
в умовах карантину

Забезпечення особистої безпеки дітей під час карантину

 Важливою складовою виховання дітей є навчання основам безпечної життєдіяльності, яке повинно привчити дитину цінувати та берегти власне життя і життя оточуючих, уникати потенційно-небезпечних ситуацій, а у разі їх виникнення – діяти грамотно, надаючи самодопомогу чи допомоги іншим.
 У зв’язку з тим, що у школах оголошений карантин діти залишаються вдома. Добре, якщо є бабусі або інші родичі, які можуть придивитись за дитиною. А якщо нема? Чим зайняти дітей, коли вони вдома самі?!
 Сам у квартирі – мрія багатьох школярів, вони завжди знайдуть, чим зайнятися, окрім виконання уроків і домашніх обов’язків. Тут і телевізор, і комп’ютер, і планшет тощо.
 Найголовніше, коли дитина залишається вдома сама, вона повинна чітко усвідомити: є речі, яких робити не можна за жодних обставин. А саме:
  •     Нікому не можна відчиняти дверей, навіть якщо це прийшла сусідка чи подруга мами. Вхідні двері повинні відчиняти лише дорослі. Поясніть дитині, що у всіх близьких є ключі від квартири.

  •     Не можна по телефону незнайомим людям розповідати, що вона (дитина) зараз сама вдома, а мама прийде тільки через годину. І взагалі не дозволяйте дитині вступати в тривалі бесіди зі сторонніми. Скажіть дитині, щоб незнайомим людям вона відповідала приблизно так: “Мама зараз дуже зайнята і не може поговорити з вами. Зателефонуйте через годину”. У цьому випадку ви, по-перше, не змушуєте дитину брехати, адже мама справді зайнята. А по-друге, стороннім невтямки, що дитина вдома сама.

  •     Не можна нічого кидати з балкона та з вікна. До вікон взагалі краще не підходити і не визирати на вулицю. На вікна краще поставити спеціальні блокуючі засувки, що їх дитина не зможе самостійно відкрити.

  •     Не можна гратися з електропобутовими приладами та газовою плитою.

  •     Біля телефону повинен бути список потрібних номерів (ваш мобільний, татів, тітки, бабусі, і т.д.), щоб у разі екстреної необхідності дитина знала, куди їй телефонувати. І обов’язково поясніть дитині, в яких випадках треба терміново дзвонити та кликати на допомогу.

    Важливою також є батьківська увага. Розплануйте разом із дитиною її день. Зазначте час, коли вона має поїсти, коли зробити домашні завдання, скільки часу може грати в комп’ютерні ігри, і що саме потрібно обов’язково виконати по дому. Так ви зможете навчити дитину планувати свій час і цінувати порядок,який вона зробила самостійно.
    Для підтримання позитивного емоційного стану та змістовного наповнення дозвілля дітей шкільного віку батькам потрібно:

- дотримуватися встановленого режиму дня дитини;
- контролювати час відведений для шкільних занять (дітям 7-9-х класів – не менше 3 год.,а 10-11-х класів – не менше 4 год.);
- 1,5 - 2 години дитина повинна гуляти на свіжому повітрі;
- контролювати час перебування дитини біля комп’ютера та телевізора;
- цікавитися кожного дня з ким і як дитина проводить своє дозвілля,обговорювати події та проблеми,які турбують дитину.

    Десятиліття досліджень доводять: якщо дитина виконує обов’язкові хатні справи – це позитивно впливає на навчання, психіку, а також у майбутньому це піде на користь становленню особистості та допоможе адаптуватись до соціального оточення. Згідно з дослідженням Марті Россмана (почесного професора університету Міннесоти),якщо ви з раннього віку привчите свою дитину виконувати хатню роботу, вона почуватиметься самостійною, відповідальною та впевненою в собі людиною.
    Не потрібно перевантажувати дитину домашніми справами, проте дитина може допомогти батькам вдома. Наприклад,можна доручити:

- вологе прибирання в квартирі, пилососити, підмітати та\ або витирати пил;
- розкладати і розвішувати по місцях свої речі (чистий одяг вішати в шафу, а брудний відносити в пральну машину або в кошик для брудної білизни);
- стежити за станом свого взуття, мити його в разі необхідності, завжди ставити на місце;
- поливати квіти;
- піклуватися про домашнього улюбленця:, витирати лапи, міняти вміст лотків;
- застеляти своє ліжко;
- мити посуд і розкладати його;накривати на стіл та протирати стіл після їжі.

    Та головне, НЕ ЗАБУВАЙТЕ основні правила поведінки під час карантину у зв’язку з епідемією грипу:

1. Намагатись менше ходити в гості, не відвідувати громадських місць та уникати великого скупчення людей.
2. Частіше перебувати на свіжому повітрі.
3. Одягатись відповідно до погоди на вулиці та оберігати себе від переохолодження.
4. Частіше провітрювати кімнату.
5. Завжди мити руки з милом.
6. Щоденно їсти свіжі овочі й фрукти — вітаміни посилюють захисні сили організму.

Рекомендації батькам першокласників

Шановні батьки, ваша дитина вперше переступила поріг нового навчального закладу – школи, де вона зустріла  цікаві уроки, веселі перерви, змістовне дозвілля, гарні друзі та першу вчительку. Щоб навчання першокласника було цікавим, результативним, приносило користь дитині і радість батькам,  пропоную  вам низку порад.

ожщзєрп.jpg

                                  Пам’ятка батькам першокласника:
1 Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.
2 Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.
3 Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.
4 Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
5 Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.
6 Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам’ятайте, що похвала та емоційна підтримка (“Молодець!”, “Ти так добре впорався!”) здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.
7 Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
8 Зі вступом до школи в житті вашого малюка з’явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.
9 Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

                      Загальні поради батькам першокласників:

1. Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.
2. Не згадуйте вчорашні прорахунки,  не вживайте образливих слів.
vНе підганяйте її, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, – провини дитини у цьому немає.
3. Не посилайте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає сили. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом.
4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: “Дивись, поводь себе гарно!”, “Щоб не було поганих оцінок!” тощо. У дитини попереду важка праця.
5. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам тяжко після важкого робочого дня).
6. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.
7. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
8. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини.
9. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.
10. При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: “Якщо ти будеш добре вчитись, то …” Часом умови ставляться важкі – й тоді ви опиняєтеся у незручному становищі.
11. Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
12. У сім’ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
13. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об’єктивні показники стомлення, перевантаження.

107687204_3681194341907117_6338034598874

Інтернет – це ресурс для навчання, розваг та спілкування, який може стати і простором небезпеки для дітей. Незалежно від того, скільки часу дитина проводить онлайн, вона може натрапити на небезпечні матеріали: порнографію, сцени ненависті чи насильства або стати жертвою цькувань.

МОН спільно з інформаційним проєктом для захисту дітей від сексуального насильства в Інтернеті Stop_sexтинг підготували поради для батьків щодо створення безпечного онлайн-середовища для дітей:

1 Встановити правила користування Інтернетом на час літніх канікул як-от обмежити час, завершувати дискомфортну комунікацію та зустрічатись із новими друзями лише зі згоди батьків та в людному місці

2 Повідомити дитину про встановлені правила та закріпити їх за допомогою сімейної угоди, з прикладом якої можна ознайомитись за посиланням https://stop-sexting.in.ua/simejna-ugoda-osvitnogo-proyektu-stop_sextyng/

3 Відмовитись від поширення інформації щодо місцезнаходження: «чекінів» та геолокації. Поширення місцезнаходження небезпечне – злочинці можуть відслідковувати саму дитину чи перевіряти, де перебуває родина, щоби пограбувати її житло

4 Пам’ятати, що цькування не припиняються під час канікул. Дорослим варто звертати увагу на зміни у поведінці дитини, які часом сигналізують про конфліктні ситуації чи непорозуміння з однолітками. Наприклад те, що раніше дитина більше часу проводила з ґаджетом, а тепер уникає його, може бути знаком, що дитину цькують онлайн

5 Бути прикладом для дитини. Якщо Ви хочете, щоби Ваша дитина менше часу проводила онлайн, то свою поведінку. Можливо, Ви також зловживаєте ґаджетами у вільний час і Вам необхідно змінити власні звички

6 Дізнатись більше про технології та соціальні мережі. Для того, щоби вчасно реагувати на нові ризики та мати змогу захистити дітей, необхідно вивчати новинки у сфері технологій та онлайн-безпеки. Запитайте у підлітків, якими соціальними мережами та додатками вони користуються та дізнайтесь більше про них.

Що варто знати батькам і вчителям про соцмережі, якими користуються діти

Дослідження в США з’ясувало, що більше половини мілленніалів і представників покоління Z (13–38 років) стежать за соцмережами зірок (influencers on social media), прислухаються до їхніх порад і довіряють їхнім думкам.

Чи всі батьки і вчителі знають про популярні серед дітей та підлітків соціальні мережі? Чому не всі стануть блогерами й чого дорослі можуть повчитися в дітей – читайте в статті “Нової української школи”.

У ЯКИХ СОЦМЕРЕЖАХ СИДЯТЬ ДІТИ ТА ЗА КИМ СЛІДКУЮТЬ

У шведа PewDiePie 103 мільйона підписників в YouTube. Популярність і перші мільйони 30-річному відеоблогеру принесло коментування комп’ютерних ігор.

Зірковий футболіст Кріштіану Роналду встановив рекорд за кількістю підписників в Instagram – тепер у нападника Ювентуса 200 мільйонів фоловерів. Далі йдуть співачка Аріана Ґранде й актор Двейн Джонсон.

Трійка найпопулярніших TikTok“ерів така:

3-тє місце – Зак Кінг, 29 років (39,6 мільйона підписників). Це американський відеомонтажер, який став відомим завдяки своїм коротким роликам у Vine і Youtube.

2-ге місце – Лорен Грей, яка була зіркою попередника TikTok, Musical.ly, уже в 13 років (42 мільонам підписників). Популярною стала завдяки челенджам вірусних танців. Нині планує більше зосередитися на музичній кар’єрі.

1-ше місце – Чарлі Д’Амеліо, яка стала найпопулярнішою зіркою TikTok за лічені місяці (45,6 мільйона підписників). Після запуску свого каналу в червні 2019 року 15-річна дівчина з Коннектикуту потрапила на вершину TikTok завдяки танцям під вірусні пісні.

Додаток Likee спочатку позиціонував себе як платформа для користувачів старше 16 років. Однак, сьогодні його називають “TikTokом для маленьких”.

У Snapchat акцент зроблено на емодзі, гіфках, іграх, стікерах, масках і лінзах. Це такий собі гібрид месенджера й соціальної мережі.

Психологиня Катерина Гольцберг каже, що в підлітків є схильність наслідувати своїм авторитетам і відчувати причетність до групи. Цю групу легше знайти в інтернеті – там ніхто нікого не фруструє й можна себе не показувати.

“Натомість ми можемо запропонувати дітям отримувати позитивні емоції через спорт. Це теж свого роду залежність, але вона приносить значно більше користі. І колективні різновиди спорту, і ті, де є партнери (теніс, бадмінтон, спортивні танці), – дають можливість відчувати приналежність. А дітям дуже потрібні фізична активність і емоції”.

ЧОМУ TikTok ПОПУЛЯРНИЙ

TikTok – одна з найпопулярніших соціальних платформ, особливо серед покоління Z.

На кінець 2019 року TikTok завантажили 1,5 мільярда разів. Це третій найпопулярніший неігровий додаток на сьогодні. Перше і друге місця – за WhatsApp і Messenger, четверте і п’яте – за Facebook і Instagram.

Маркетологи вважають, що найпопулярніші TikTok’ери можуть заробляти до 200 000 доларів за пост, якщо співпрацюють із відомими брендами.

Основний контент TikTok – короткі музичні відео, які можна робити просто в додатку. У ньому є простий відеоредактор із багатьма ефектами, масками, переходами й фільтрами. Водночас, необов’язково бути знаменитістю, щоби потрапити в тренди. Стати популярним TikTokером можна, беручи участь у масових челенджах – головній розвазі в TikTok.

Відомі музиканти намагаються творити вірусні пісні, щоби потрапити на перші позиції: з простим ритмом і фразами, які легко запам’ятати. Чимало спеціально реєструються, щоби запускати конкурси й челенджі.

На відміну від Facebook, де можна лише поширювати картинки, в TikTok можна приміряти меми на себе. TikTok не стільки про креатив, скільки про участь. Тут немає диктатури унікальності – здебільшого відео записані на кухнях, у дитячих кімнатах, коридорах маленьких квартир.

TikTok автоматично фільтрує спам і образи. Додатково можна налаштувати фільтрування за ключовими словами. До того ж, голова європейської філії з довіри й безпеки TikTok Кормак Кенан (Cormac Keenan) пообіцяв найближчим часом запровадити так званий режим сімейної безпеки. Дорослі зможуть:

  • управляти екранним часом, проведеним дитиною в TikTok щодня;

  • обмежити доступ тих, хто можуть надсилати повідомлення, або вимикати повідомлення;

  • обмежити появу неприйнятного контенту.

ЧОМУ БАТЬКАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ДИТЯЧІ СОЦМЕРЕЖІ

Авторка блогу й телеграм-каналу CyberMom Майя Стравінська провела тиждень у TikTok і написала гайд для батьків цією соціальною мережею.

Батьки мають поважати зацікавленості дітей, каже Майя, їхні компетентності у сфері, яка дорослим не доступна.

“Коли ти поважаєш дитину за знання, до яких тобі ніяк не дістатися, можливо, ваші стосунки будуються більш довірливо”.

Вміння маневрувати в сучасних комунікаціях – це одна з навичок, потрібна дітям сьогодні, щоби бути конкурентоздатними завтра.

“Тривожність батьків з’являється від незнання. Це психологічний закон. Ти тривожишся й боїшся того, чого не знаєш”, – каже блогерка.

У тому, що діти мріють стати блогерами, Майя бачить позитивні моменти. По-перше, це лише на перший погляд, легка робота. Не всі можуть із нею впоратися.

“Кожен ролик – це титанічна праця: від уміння чітко й логічно висловлюватися до основ відеомонтажу”.

По-друге, діти розуміють, що хочуть працювати й бути самостійними.

“Діти відчувають, що професії будуть змінюватися, тому вони намагаються знайти щось нове”.

ДИТИНА ХОЧЕ БУТИ БЛОГЕРОМ: ПОРАДИ ПСИХОЛОГІВ

Захоплення блогерами психологи пояснюють тим, що це одне з занять, монетизація якого доволі швидка й наочна.

“У нас, на жаль, погано розвинута профорієнтація. Дитина не розуміє, за що, наприклад, лікар отримує гроші. Чимало професій не можуть виміряти свою цінність у грошах. А тут кожен лайк – це монетка. Створюється ілюзія швидкого заробітку”, – Каже Катерина Гольцберг.

Психологиня Катерина Мурашова дає такі поради батькам дітей, які мріють стати блогерами:

  1. Беззастережно приймаємо бажання дитини стати відомим блогером: так, ти хочеш ним стати й, безумовно, ти можеш. Я бачила твоїх кумирів, мені подобається, що вони роблять. Колись вони були такими ж простими підлітками, як ти.

  2. Щоби стати відомим блогером, потрібно багато працювати. Охочих багато, але відомими стають одиниці. Ти впевнений, що тоді вдасться? Готовий багато старатися, долати перешкоди? Якщо так – чудово! Я щиро бажаю тобі успіху.

“І далі розвилка – або відходите в бік і не заважаєте, або питаєте, чи потрібна ваша допомога і яка. Якщо дитина відмовляється від підтримки – ок. Скажіть, що готові підтримати своїми інтелектуальними ресурсами і відійдіть”, – додає психологиня.

Якщо ж дитина охоче погоджується, тоді це чудова можливість для спільного дозвілля і творчості.

Варто одразу визначити, у кого яка роль, щоби потім не було образ і непорозуміння.

“Вивчіть матеріал. Ваша дитина вже багато знає про блогерів, а ви – нічого. Пошукайте ресурси, визначте, у чому може бути цінність блогу, його зміст, родзинка. Експериментуйте”.

Пані Катерина стверджує, що батьки, як і діти, будуть рахувати лайки під продуктом, так само засмучуватися через недоброзичливців. Спільні переживання зближують і поглиблюють стосунки.

ЯК РЕГУЛЮВАТИ ЕКРАННИЙ ЧАС

Майя Стравінська радить батькам звернути увагу на час, який вони самі проводять у телефонах і ґаджетах.

“Я точно можу сказати, що зависаю в телефоні більше за свою дитину. Для мене стрічка в соцмережі – це важлива частина життя. Часто дорослі самі не знають, як вводити цифрову гігієну для себе”.

Важливо усвідомлено й осмислено перебувати в соціальних мережах. Це розуміння навчає тайм-менеджменту, про що потрібно говорити з дітьми.

“Якщо ми їх туди не введемо й не допоможемо, вони самі туди увійдуть і їм доведеться розбиратися самостійно з тайм-менеджментом, пріоритетами, віртуальним спілкуванням, цифровою репутацією”.

Майя розділяє тривогу батьків про те, що надмірне захоплення соціальними мережами може призвести до втрати контакту з дитиною.

Ба більше, є діти, які агресивно реагують на обмеження.

“У моїй практиці був хлопчик, який побив скло всіх дверей у квартирі, коли батьки почали обмежувати час у телефоні. До будь-якої залежності в дітей є схильність. Є діти, які можуть грати й не звикати, а є й такі, які болісно реагують на заборони”, – каже Катерина Гольцберг.

Вона пропонує батькам формулу: ми не можемо забрати в дитини щось, не запропонувавши інше, адже дитина ще не може регулювати свою діяльність.

“Водночас, коли я запитую в дітей, які надто багато часу проводять у ґаджетах: “Чи хотіли б ви перетворитися на соціальний планктон, яким нас лякають футурологи: коли люди будуть жити в капсулах, їжу їм доставлятимуть, нікуди не треба виходити, проводячи час у телефонах”, то вони здебільшого відмовляються, але є ті – що згодні.

Мовляв, а чим це погано – сидиш нічого не робиш, тебе годують…”, – розповідає Катерина Гольцберг.

Катерина Мурашова провела експеримент – запропонувала підліткам (від 11-ти до 20-ти років) провести 8 годин без екранів – телевізора, телефона, комп’ютера – з людиною на вибір. Один із висновків – здебільшого діти обирали батьків. Це свідчить про те, наскільки дітям не вистачає спілкування з батьками.

З’ясувалося також, що багатьом без гаджетів було сутужно.

“Ми заповнюємо свій час телефонами, щоби не спілкуватися. І часто діти не вміють проводити вільний час без ґаджетів“, – каже Катерина Гольцберг і додає:

“Ми маємо усвідомлювати, що ґаджети можуть бути тимчасовою можливістю для дозвілля або подолання нудьги – їдемо в машині, мама готує борщ, родина чекає в черзі на паспортному контролі. Ми весь час наймаємо дітям аніматорів, подекуди відбираючи в них можливість проявити ініціативу”.

Тому психологиня рекомендує для початку спробувати у своїх сім’ях теж провести експеримент: побути хоча би дві години без ґаджетів – гуляти, кулінарити, гратися, розмовляти, сходити в кафе.

Важливо також, коли дитина має, чим поділитися з батьками – відчуття, переживання, ідеї, сумніви, страхи.

107507757_3678352922191259_2664141372260

Згідно з Законом України “Про освіту” батьки мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття освіти для дитини. Школа, до якої звернулись батьки дитини з особливими освітніми потребами, зобов'язана створити інклюзивний клас або групу.
Куди звертатись батькам та які документи необхідно зібрати – пояснюємо в інфографіці.
Докладніше: https://mon.gov.ua/ua/dlya-batkiv/algoritmi-vstupu